Зоряна площа міста

Нині на площі відсутній пам'ятник В.І. Леніну.
В ніч з 10 на 11 березня 2015 року памятник
було повалено невідомими

Центральна площа нашого міста уже понад півстоліття є його окрасою, місцем всіх урочистостей в святкові дні.

У 1929-1930 роках у м. Харкові - тодішній столиці Украї­ни було розроблено проект будівництва шахти № 1-2 «Гігант» (нині шахта «Добропільська»)і генеральний план її майбут­нього міста. Тому головна вулиця нашого міста і була названа Харківська (нині проспект Перемоги). Центр нового соціаліс­тичного міста мав бути у вигляді п'ятипроменевої зірки.

До війни збудувати нове місто не вдалось. Було збудовано тільки два його квартали - Тимчасову колону і Техколону, і ті не повністю. Після війни в п'ятдесяті роки минулого 20-го століття, в зв'язку з прискореним будівництвом шахт в Дон­басі (у тому числі і в Добропіллі), почалось широке будівни­цтво на території нашого нинішнього міста. За 3-4 роки все поле між станцією і шахтою № 1-2 «Добропілля» забудували одноповерховими будинками, а в центрі - і двоповерховими. В числі перших виникли вулиці Харківська, Московська, Театральна, Сталінградська (нині - Радянська), пізніше - Комсо­мольська і Фестивальна.

У 1954 р. було завершено спорудження Палацу культури шахти №1-2 «Добропілля» поряд з невеликим парком, поса­дженим ще перед війною. В цьому ж році площа перед Пала­цом була покрита асфальтом, а посередині неї був збудований фонтан, навколо якого посадили дерева (білу акацію). В наступному 1955 р. на початку вулиці Театральної був постав­лений пам'ятник В. І. Леніну, повернутий обличчям до Па­лацу культури. Площу назвали іменем вождя. Від неї в різні боки розбігались пять вулиць - променів. Перший - вулиця Театральна в напрямку на захід; другий - вулиця Харківська (проспект Перемоги) - її відрізок, що йде в сторону шахти іме­ні РСЧА; третій - вулиця Фестивальна; четвертий - вулиця Московська; п'ятий - відрізок вулиці Харківської в напрямку до залізничного переїзду станції Добропілля.

У 1955 р. з центральної площі міста відправився перший пасажирський автобус по маршруту Добропілля-Донецьк. Біля 10 років на площі була автобусна стоянка. Потім її перенесли на вулицю Ялтинську (аж до часу спорудження будинку авто­станції на вулиці Фрунзе).

Будівництво центру Добропілля (Палац культури, перші магазини «Шахтар», «Темп», «Культтовари», адміністративні будинки для органів місцевої влади) вело будівельне управлін­ня № 2 - перша з будівельних організацій нашого міста.

За часи свого існування площа імені Леніна декілька разів перебудовувалась і обновлювалась. Вперше це було зроблено в 1964 р. за ініціативою тодішнього голови виконкому Добропільської міської ради депутатів трудящих І.П. Терещенка і великої допомоги тодішнього керуючого трестом «Добропіллявугілля» Героя Соціалістичної праці С.Г. Арутюнова. Було відновлене тверде покриття площі і асфальтування прилеглих до неї початків вулиць Театральної, Харківської, Фестивальної по і Московської. Висаджено більш цінні породи дерев (берези, тополі і інші). Встановлено більш сучасні ліхтарі для освітлення площі.

У серні 1968 р. напередодні Дня шахтаря з оновленої площі міста відправився перший тролейбус за маршрутом площа Леніна - шахта ім. РСЧА. (В ті часи між центром міста і шахтою ще було колгоспне поле, на якому росли соняшники і пшениця). Це було зроблено за наполегливої ініціативи С.А. Арутюнова. У наступних роках були відкриті нові маршрути тролейбуса до шахти «Добропільська» і Добропільського ремонтно-механічного заводу (РМЗ).

Вдруге центральна площа нашого міста обновлювалась в 1985 р. за ініціативи М.П. Жука - тодішнього першого секретаря Добропільського міськкому Компартії України, який перед тим очолював міську раду. На площі перед Палацом культури шахти «Добропільська» на місці фонтану, який ніколи не функціонував через нестачу води, було встановлено новий бронзовий пам'ятник В. І. Леніну (замість спорудженого в 1955 р. пам'ятника з нетривких матеріалів). Поновлено тверде покриття, замінено освітлення площі і прилеглих до неї вулиць, висаджено більш цінні дерева - ялинки, каштани.

У 1992 p., після розпаду СРСР, місцеві націонал-демократи зробили спробу демонтувати цей пам'ятник В.І. Леніну. Без відома місцевоі влади і дозволу жителів міста, вони підігнали до пам'ятника автокран, вантажний автомобіль і серед білого дня намагались вчинити цей негідний для нормальної людини акт. Їм перешкодили це зробити жінки-добропільчанки і гірники шахти «Добропільська», які з'явились у цей час на площі.

Втретє оновлення площі Леніна провів міський голова В.Т. Дерипаска в 2000 р. Центр площі, безпосередньо біля пам'ятника, викладено декоративною плиткою, посаджено нові дерева замість пошкоджених. Пофарбовані фасади будинків, які розміщені на площі. Замінене освітлення.

На площі в минулі часи, в 50-80 роки 20-го століття, проходили святкові мітинги, демонстрації, інші урочистості. Тут приймали в піонери школярів, вручали комсомольські квитки молодим добропільцям, Почесні грамоти ветеранам війни і праці, дипломи про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Добропілля», проводили урочисті проводи молодих юнаків на службу в ряди Збройних сил Радянського Союзу.

І нині центральна площа - окраса нашого міста. Тут розмістились десятки нових приватних магазинів, офісів, прикрашених новими сучасними матеріалами і засобами реклами. Як і в минулі часи, тут проходять урочистості з нагоди державних свят, знаменних дат і подій в житті міста.

   

Джерело матеріалу - з книжного фонду ЦМБ Добропільської міської ЦБС): Подолян В. Слово про Добропілля : роки, події, люди / В. Подолян. – Донецк, 2009. – 367 с.

Фото: http://www.dobrepole.com.ua/

Джерело